Гітара — струнний музичний інструмент сімейства лютен. Звук створюється вібрацією струн, і пiдсилюється резонатором — декою iнструменту.
Гітара, загальна назва щипкових музичних інструментів, що мають дерев'яний корпус з плоскими деками і вузькою частиною. Основний тип – іспанська гітара, спочатку з чотирма, потім з п'ятьма подвійними жильними струнами, але пізніше закріпилася модель з шістьма одинарними струнами з настройкою (від низу до верху): мі, ля, ре, соль, сі, мі-1. Іспанська гітара, що виготовлялася в середньовіччі за східними зразками, в XVII ст. стала поширеним інструментом і в інших частинах Європи, завоювавши популярність як акомпануючий співу інструмент; у народній і популярній музиці вона виконує цю роль і понині.
У ХІХ і ХХ ст.ст. блискуча плеяда іспанських віртуозів продемонструвала можливості гітари як сольного інструменту.
У Росії використовується також семиструнна гітара з настройкою: ре, соль, сі, ре, соль, сі, ре-1.
Англійською гітарою в Англії і Америці ХVIII ст. називався інструмент грушовидної форми з 6–14 струнами (більш вірна назва – цистра).
Гавайська гітара (укулеле), яка використовується в сучасній американській музиці, має глибокий корпус і 4 металевих струни. Своїм характерним звучанням вона зобов'язана ковзаючій сталевій пластинці, яка притискує струни, змінюючи їх довжину, а отже, і висоту звуку.
Електрогітара, введена в популярну музику близько 1936 року, завдяки електропідсилювачу має необмежену силу звуку.
