Напевно, не всі знають, але для того, щоб виконувати класичні твори, необов'язково бути музично грамотним. Можливо, для сучасного виконавця це звучить трохи дивно, але насправді все так і є. Приміром, такий відомий виконавець, як Лучано Паваротті, нічого не розумів в нотній грамоті. До того ж своє невміння читати ноти він навіть не намагався приховати. Світову популярність і звання найбільшого тенора XX століття він заслужив тільки завдяки своєму унікальному слуху. Крім того, Паваротті розробив власну систему, за якою розучував оперні партії. Ця новина повинна бути приємною для любителів класичної музики, адже справжнім професіоналом своєї справи можна стати, навіть якщо за плечима у тебе немає музичної освіти. Але на жаль, сучасні виконавці вважають моветоном відходити від нотного оригіналу.
Але так було не завжди. Згадаймо епоху бароко. Кожен музикант, який хотів популярності і визнання, повинен був включати в партію щось від себе. Якщо ж він цього не робив, глядачі вважали такого виконавця досить нудним і нецікавим. Трохи пізніше цього ж правила дотримувався Ференц Ліст, який жив у XIX столітті. Критики в той час писали, що знайома музика у виконанні Ліста щораз звучить по-іншому. Можна стверджувати, що класична музика навіть зараз звучить по-різному, залежно від соліста, оркестру і, звичайно ж, диригента.
